- потакайло
- -а, ч. і с., розм., заст.Той, хто завжди усім потакає.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
потакайло — іменник чоловічого або середнього роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
потакач — а/, ч. Те саме, що потакайло … Український тлумачний словник
потаковник — а, ч., діал. Потакач, потакайло … Український тлумачний словник